З метою реформування існуючої системи охорони здоров’я Кабінет Міністрів України затвердив пакет законопроектів щодо впровадження реформи фінансування медичної галузі:
1. «Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів». Законопроектом передбачається створення нового механізму фінансування медичних послуг і лікарських засобів за рахунок бюджетних коштів через систему державного солідарного медичного страхування.
У разі прийняття Закон набере чинності через місяць з дня офіційного опублікування. До 31 грудня 2017 року дія Закону буде поширюватися тільки на первинний рівень фінансування медпослуг і ліків. Повністю система повинна запрацювати в 2019 році.
2. «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо витрат на первинну медичну допомогу».
Метою законопроекту є приведення статей, що визначають розмежування видатків між бюджетами, у відповідність до нової моделі фінансування первинної медичної допомоги та системи громадського здоров’я. До переліку витрат, що фінансуються з держбюджету, планується включити: нову програму фінансування послуг первинної допомоги уповноваженим центральним органом виконавчої влади; державні програми суспільного здоров'я і заходи з подолання загроз та наслідків надзвичайних ситуацій, які можуть мати негативний вплив на здоров'я населення (епідемії, спалахи інфекційних хвороб і т. п.).
Місцевій владі надається можливість здійснювати витрати на формування місцевих програм і розвиток закладів охорони здоров'я, навіть якщо поточні витрати на реалізацію заходів здійснюються з держбюджету.
3. Зміни до Основ законодавства України про охорону здоров'я (статті 3, 8 і 35).
Планується створити умови для реалізації нової моделі фінансування медичних послуг на первинному рівні та надати можливість громадам утворити власну мережу закладів первинної допомоги. Це розширить коло суб’єктів надання первинної допомоги, в тому числі включить до нього надавачів первинної медичної допомоги усіх форм власності.
4. «Про додаткові державні фінансові гарантії надання медичних послуг і лікарських засобів особам, які захищають незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України в антитерористичній операції і забезпечують її проведення».
Проект передбачає повну оплату за рахунок коштів державного солідарного медичного страхування медичних послуг і лікарських засобів, передбачених деталізованим описом, які необхідні для лікування поранень, контузій або каліцтв, отриманих учасниками АТО, а також для осіб, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних під час безпосередньої участі в АТО чи перебуваючи безпосередньо в районах АТО у період її проведення.
Зазначені законопроекти розроблені на виконання Концепції реформи фінансування системи охорони здоров’я, що затверджена розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1013-р від 30 листопада 2016 року (далі – Концепція).
Як зазначено в Концепції, більшість українців живуть у страху стикнутись з вітчизняною системою охорони здоров’я. Попри сплату громадянами з власної кишені майже половини коштів на охорону здоров’я, додатково до загальнодержавних податків вони вимушені отримувати послуги, що надаються на базі застарілої інфраструктури, без гарантій якості і поважного ставлення до прав та гідності пацієнтів.
Така організація системи не лише порушує конституційне право людини на доступну та якісну медичну допомогу, знижує рівень здоров’я та тривалість життя українців, але і перешкоджає економічному розвитку та соціальній згуртованості суспільства. Дисфункціональність існуючої системи спричинена специфікою її організації та фінансування.
В Україні кошти, які збираються через загальні податки та акумулюються в державному бюджеті, витрачаються не на фінансування медичних послуг та лікарських засобів конкретним особам у разі їх хвороби, а на підтримку існування наявної мережі закладів охорони здоров’я незалежно від кількості та якості фактично наданих ними пацієнтам послуг.
Таке використання коштів є вкрай неефективним, і багато громадян не може розраховувати на вчасне і якісне безоплатне лікування в державних та комунальних закладах охорони здоров'я. Як наслідок, населення платить за охорону здоров’я двічі: спочатку у вигляді регулярних податків, а потім – з кишені для купівлі лікарських засобів, оплати процедур або неофіційного гонорару лікарю.
Середній внесок на охорону здоров’я української родини складає 4580 грн. Кожного року 640 000 домогосподарств потрапляють в фінансову катастрофу через хворобу члена родини. Ці люди загалом роблять внесок на охорону здоров’я у 3 мільярди гривень. І все одно залишаються банкрутами через хворобу. Крім того, українці оплачують послуги лікарів не офіційно. Цей факт, з одного боку, не гарантує якості послуг, а з іншого - принижує гідність як людини, так і лікаря.
Міжнародний досвід, рекомендації Всесвітньої організації охорони здоров’я, а також дослідження специфіки моделі системи охорони здоров’я України, що зараз використовується свідчать, що єдиним способом забезпечити якісний медичний захист без фінансового стресу для громадян є перехід до фінансування медицини за страховим принципом, шляхом запровадження державного солідарного медичного страхування, яке може стати основою для впровадження в майбутньому класичного загального медичного страхування.
Наголошуємо, що ухвалення законопроектів на поточній парламентській сесії (травень 2017) разом з поправками до чинного Держбюджету дозволить:
- ропочати фінансування з середини 2017 року;
- закласти в Держбюджет-2018 новий принцип фінансування для стаціонарів;
- розрахувати гарантований пакет медичних послуг для гарантування в 2019 році пакету медичних послуг на всіх рівнях.
Однак, якщо законопроекти не ухвалять у травні старт реформи розпочнеться тільки з 1 січня 2018 року. Рівень доходу сімейним лікарям буде підвищено з 2018-го, не відбудеться розрахунок Державного гарантованого пакету та реформа спеціалізованої допомоги розпочнеться лише в 2020-му році.
|